хроніка української Бріджит Джонс...

ну чому в нас нема багатомужства??))) ..Я б не проти мати двох чоловіків...

А то я і свого люблю....але є один такииий....і пообаюся я йому..і він мені...а зраджувати свого коханого я не можу....от тепер і терпи, блін!(

...Ось вже тиждень, як я постійно задумуюсь про слизьку дорогу  "кіберзради". Звучить страшно а на ділі - все простіше. Це коли ти знайомишся, спілкуєшся і в кінці-кінців займаєшся сексом з людиною, не дивлячись на те, що в тебе вже є серйозні стосунки. Але тут присутній один важливий аспект: ці 3 етапи ти проходиш в інтернеті. Тобто чат, соціальні мережі і веб-камера тобі в поміч. Тож ця цікавість до такого у мене з`явилася напевно через безсоння, яке мене переслідує вже рівно тиждень. І мені було цікаво, як далеко я зможу зайти.

...Тож етап перший: Знайти цю людину.

Я вирішила, що українці, росіяни і інші представники слов'янського народу мені не потрібні. Хотілося чогось нового, цікавого. Американці - не підходять також. Ніякої родзинки - тупо неприкритий трах. То ж я вирішила зайти на сайт http://chatroulette.com. Доволі цікавий сайт - це веб-чат. Тобто ти заходиш, і бачиш купу різних людей в режимі онлайн, і переключаєш до того моменту, поки тобі хтось не сподобається. Переключивши десь близько 60 людей, я вже вирішила йти спати, але тут мені промайнуло обличчя, яке було настільки прекрасним, що я від подиву забула, що нажимати не треба.....і я його переключила. Розчарована і зла, я вже просто переключала людей і інколи дивилася чи не буде там того дивно-прекрасного обличчя. І ось воно з'явилось!!! Таке гарне, усміхнене і поруч було написано, що цей чудовий хлопець з Данії. Я його знайшла.:)

Етап другий - спілкування. Перед тим, як показати чоловіку свої груди, треба з ним поспілкуватись і зрозуміти, чи вартий він такої честі. Так, напевно я дещо старомодна...)

То ж спілкування продовжилось в скайпі. Через веб-камеру. І тут він мене неначе зачарував. Я не могла надивитись у це чарівне, янгольське обличчя, дитячу посмішку, світлі кучеряві волосся і сині як небо очі. Я дивилася на нього і не вірила, що є такі люди. Такий гарний, такий милий...Він просто янгол. Розмовляли ми на англійській, яка в нього чудова а в мене ...ну, будемо чесними - гірша ніж у нього, але не така погана. А ще в нього такий милий, сексуальний акцент. Ми говорили про все -  від тварин до музики, кіно і т.д. А потім почалися розмови більш інтимного характеру. Для мене це було дуже незвичним і тому він мені часто говорив, що я "very shy "..)

Етап третій - безпосередня "зрада".

...Він зняв сорочку, я не знімала нічого. В останній момент я почала сумніватися, чи хочу я цього. Напевно хотіла, але все ж це було нове і незвичне. Тому я залишилася одягненою. Чим далі, тим більше ми розуміли, що це не розмови для кіберсексу чи що воно там... Це була розмова людей, які бачили один - одного вперше а говорили так, ніби знайомі все життя. Мої потаємні секрети, думки, мрії - вони пролунали тієї ночі саме в навушнику нетривіального данського хлопця. А його -  з динаміка мого ноута. Під кінець, він танцював в одних трусах, намагаючись пародіювати Бейонс, а я щиро сміялася над цим в 5 годин ранку.  Потім, він сказав, що я найпрекрасніша дівчина у світі, і він хотів б жити в Україні і сподівакється мене ще побачити в скайпі. Я ж на це все мило посміхалася розуміючи, що це і є кіберзрада. Бо це відчуття, його ні з чим не переплутаєш. Це метелики в животі, які інколи летять в голову і примушують думати про нього.

Наступного дня я чекала в скайпі на датського янгола. І його не було. А потім він раптово зайшов і всі кольори радуги з'явилися перед моїми очима...і так само він раптово вийшов. Всю наступну ніч, я чекала в скайпі на датського янгола...

Це нагадало мені ті випадки, коли побачення проходить прекрасно а потім...він не дзвонить. Що без інтернету що з інтернетом - все однаково. Ці відчуття образи покинутого кошення просто вбиває мене. І тут я зрозуміла в чому плюс моїх стабільних серйозних стосунків - МІЙ мені завжди дзвонить першим.

...То ж навіщо мені ці метелики і покинуті кошення, якщо в мене під носом є трон королеви, яку боготворять?...

...Напевно не потрібні....Але у кожних стосунках свої аспекти... І це просто втеча від реальності...яка  здається нудною і буденною..на жаль...

...НАсправді він чудна, чудова і чудесна людина... ТАких рідко зустрінеш...Хоч більшість його ненавидить....бо він говорить правду...і прагне правди....

...."Правда в тому, що вона не відстоюватиме нічиїх інтересів, нікому не буде корисна..." - його слова....

...На жаль, люди не розуміють таких людей... Я рада, що знаю тебе, хай ти це ніколи і не прочитаєш....Ти неймовірний і справжній...Ти сидиш поряд, дивишся на тих самих викладачів, слухаєш те ж саме що і інші ... але ти не такий як інші... На жаль, ти це усвідомлюєш....

...Ні, це я не про кохану свою людину....Олексій дійсно неймовірний і накращий....але це ще одна людина, яка заслуговує поваги.....справжньої...

...Близькі друзі сім"ї говорять, що це через те, що він її хотів контролювати. От вона, бідненька, не витримала. Звісно, якому чоловіку сподобається, щоб ЙОГО жінка, мати його дітей у 40 років крутила голим задом перед натовпом . Ну, напевно без сім"ї їй буде набагато краще... Вона заявляє, що вона сильна...Ну, сильні жінки самотні... І взагалі, сила жінки у її слабкості!

....хотіла видалити блог...а важко так...не змогла.... Адже тут всі мої почуття... Я ж цей блог почала писати у лютому 2009 р. За ці роки назбиралося ого-го... Всі емоції, що я відчувала до різних людей.... Дурні замітки про те, як якийсь ненормальний румунський ******* мене дістає......ну, згодом він звісно став найбільшим моїм щастям і одночасно він є причиною майже всіх моїх сліз. Цей блог - це моя маленька історія, моя еволюція, і мені так не хочеться її видаляти...

... Завжди буває щось погане а щось добре.Хоч зазвичай це все з'єднується у одну мішанину під назвою життя. Коли якісь справи йдуть добре, а в іншій сфері хочеться просто задавитись.

Інколи мені хочеться змінити номер, повидалятися з всіх соціальних мереж, блогів.Поїхати кудись, щоб ніхто не знав де я. Чи я померла. Чи я взагалі існувала? Тільки втративши все - я знайду свободу. Інколи мені ця свобода вкрай потрібна. Але я не готова поки що втрачати все. Я зв"язана. Обов"язками, університетом, думками про того, який так і мріє, щоб я нарешті змінилася.... Інколи мені здається, що я зовсім не така. Мені здається, що я можу бути іншою. Але чомусь сама собі пишу сценарій. Сценарій в якому я добра, тиха, слухняна, покірна... Мені здається що все це життя - паршива п"єса, бо сценарій написала я. Я спочатку граю-граю, а потім забуваю текст і починаю імпровізувати... Зазвичай він це називає :"Все було добре, а потім ти все зіпсувала!"..Здається ніби я зараз маю бути в іншому місці, в іншій ролі. Я заплуталася. Єдине в чому я впевнена - це те, що я люблю його. Але чи буде їздити такий велосипед, якщо в нього колеса різних розмірів...?

Так, я ніколи не була майстром порівнянь!

...Навіщо мені тримати собаку, яка мене постійно кусає? ©....

Колись ти це в мене запитував натякаючи на те, що я тебе чи засмучувала постійно чи ще щось...Вже не пам"ятаю...

.....Я знаю відповідь на це питання... Бо кусає мене тепер мій пес.....Я просто його надто люблю, щоб відмовитись від нього....Не хочу я без нього уявляти життя. Не хочу.... А він продовжує кусатись...

Ще й обзивається періодично і перекривлює мене..)

.....  складно все.....З часом починаю розуміти наскільки гниле наше суспільство... Примітивне і архаїчне... Гидко так стає.....Кому яка різниця...Постійно всі сунуть носа, ніби у них нема свого життя.... А ще...Напевно, дуже важко жити так як ТИ цього хочеш, бо поруч є постійно хтось, хто тобі приготував свій сценарій, і мотивує це тим, що "я тебе виростив (- ла)!!!"....

...А ще почали дратувати несерйозні люди, які ставляться до свого життя, як до якоїсь фігні....і до свого тіла також.....Короче. дратують всі не такі правильні як я..))

......А ще я все одно щаслива....Я знайшла те, що шукала....Точніше КОГО шукала...Я люблю його....А  також в ньому я знайшла все інше, що в принципі теж шукала все життя...і шукала не там.....Знайшла віру, знайшла свій СТИЛЬ життя, свій шлях....І поки що я на нього тільки стаю....Я й половини не знаю, але я знаю свій пункт призначення...)

....Інколи бувають збої......Інколи я заходжу на сторінку минулого, і намагаюся відтворити ті почуття, які були колись до іншого.....Але не вдається.....Це ніби якась перевірка....Яку я успішно здаю....

..А ще я довіряю йому......ТІльки все одно ревнива...Але це так...просто для профілактики...)

..........І кохання в нас чудове...))))))))))))

....І пара в нас чудова.....)))))))

...........І головне!!!!!!!!.....В грудні......)))

..... if there exist  some connection between us.....

but it exists???

....and if it exist?

There is an invisible thread.....

But there is a man with whom I have an invisible rope .....
...and the rope is stronger than a thread ...

.....Важко щось сказати.......ЦЕ напевно були найкращі 2, 5 дні в моєму житті....)))......Я його знайшла...)))...Я його кохаю....люблю.....Не можна так.....не можна...Але я його люблю більше за все....